Свято яблучний спас


суть Яблучного Спаса, традиції і табу свята, ритуали, рецепти, ідеї

Автор Світлана Ставрова Опубліковано у Корисно

Яблучний Спас-2019: коли та як святкувати

Другий Спас, Преображення Господнє, Осенини – все це назви одного з найкрасивіших народних свят – Яблучного Спаса.

У ньому тісно переплелися давні язичницькі вірування наших предків слов'ян, шанування однієїз найважливіших євангельських подій, а також неповторний менталітет нашого народу: пам'ятаючи про пережиті нужду та голод, все одно святкувати від душі та бути щедрим.

Як не заплутатися в багатій спадщині Спаських традицій, дотриматися православних канонів, але при цьому влаштувати веселе свято для близьких?

Що можна робити, а від чого радять утриматися в Яблучний Спас? Що святять у церкві, а що можна приготувати вдома з нагоди найяблучнішого дня?

Про все це, а також про народні повір'ях, прикмети та ритуалах свята Яблучний Спас, читайте в нашій статті.

Яблучний Спас – одне з найяскравіших свят серпневого циклу Спаських свят. До наших днів збереглися традиції святкувати Спас Медовий, Яблучний і Горіховий, але раніше Спасів було на три більше: Грибний, Ягідний, Хлібний.

Своїм корінням свято Яблучного Спаса йде в ті часи, коли від вирощеного врожаю залежало, яким буде наступний рік: селяни святкували закінчення річного трудового циклу і початок збору врожаю в саду та на городі.

Якого числа Яблучний Спас 2019?

На відміну від перехідних православних свят (дата яких змінюється щороку), Яблучний Спас число святкування має постійне: 19 серпня кожного року, незалежно від того, будній це день чи вихідний.

Суть Яблучного Спаса

Чому Спас?

Спас – це ім'я бога-покровителя врожаю у древніх слов'ян. Вважається, що він спускається на землю кілька разів за серпень. Яблучний Спас – найяскравіша зустріч трудівників і бога врожаю, в цей день вони дякували Спасові та Землі-Матінці за щедрість, святкували самі та пригощають інших.

Досі вважається не тільки доброю справою, але й свого роду ритуалом на удачу в цей день роздати милостиню (обов'язково з фруктами!) нужденним.

Добре також в цей день відвідати літніх сусідів або найближчий будинок престарілих з добрим словом та вітамінними подарунками зі свіжого врожаю.

Яблучний Спас православний має свою, не менш яскраву передісторію. Справа в тому, що старослов'янське свято врожаю співпадає з важливим християнським святом Преображення Господнього.

А ще назва Спас трактується як Спаситель, Ісус Христос, який врятував нас від вічної смерті та пекла.

Церковна історія свідчить, що за сорок днів до своєї смерті (6-го за старим і 19-го серпня за новим стилем) Ісус Христос «преобразився» – явив свою справжню силу і славу учням з гори Фавор (нині територія Ізраїлю, Свята Земля). До цього моменту Ісус намагався уникати слави та розголосу, не приймав тієї ролі Спасителя, якою його наділяв захоплений його діяннями натовп. І лише побачивши справжню віру своїх учнів-апостолів, Христос відкрив їм свою повну силу і божественний лик.

У православній традиції освячення плодів символізує свого роду подяку Богові за прожитий рік (рік рахували від врожаю до врожаю) та можливість працювати і пожинати результати цієї праці. Таким чином отримували благословення на збір всього врожаю.

В кінці Божественної Літургії проводиться урочисте освячення плодів першого врожаю – фруктів і овочів.

Що святять на Яблучний Спас?

Яблука, груші, персики, сливи, виноград, стиглі колоски пшениці або жита. Іноді овочі.

Не варто нести до церкви екзотичні фрукти – це буде недоречно. Ви нікого ними не здивуєте, а суть свята полягає саме в подяці за урожай, зібраний з рідної землі. Можна освятити мед, якщо не встигли зробити це на Медовий Спас (14 серпня).

Категорично не можна приносити на освячення алкоголь та м'ясо, адже триває суворий Успенський піст!

Чому Яблучний Спас?

Спас має ще одне значення – порятунок від голоду. Селяни дочекалися нового врожаю, пожинають плоди своєї праці і дари природи, а значить, випробування голодом не загрожує!

Яблука і Яблучний Спас пов'язані в наших широтах нероздільно, адже саме яблуні в цю пору одними з перших починають нам віддавати свій урожай. У тому ж Ізраїлі, наприклад, в цю пору масово достигає виноград, він і є символом свята.

У деяких регіонах на Яблучний Спас в садах досі проводять молебні і тільки після цього збирають урожай. З цієї пори починаються ярмарки, є навіть приказка «До Спаса зібрав – вчасно продав».

Яблучний Спас: можна і не можна

Можна і потрібно:

  • сходити до церкви на службу всією сім'єю або самому – як того бажає ваша душа, освятити яблука і виноград, свої або куплені – не важливо, подякувати Богу за прожитий рік і радість споживати плоди цієї землі;
  • пом'янути покійних, віднести свячене яблучко на дорогі могилки, подати милостиню малозабезпеченим;
  • провести день з родиною та близьким, приготувати святкове частування з яблук: пироги з яблуками, шарлотку, яблука в карамелі, пригостити близьких і по можливості тих, хто обділений увагою та турботою;
  • якщо ви дотримуєтеся Успенського посту, в цей день з нагоди свята дозволяється їсти рибу, олію, фрукти, можна випити трохи вина.

Не можна і небажано:

  • приносити для освячення на Яблучний Спас м'ясо і алкоголь;
  • якщо ви дотримуєтеся посту, не можна їсти м'ясо, молочку, яйця, вживати міцний алкоголь;
  • по можливості в цей день уникайте роботи по дому і господарству;
  • багато мам, які втратили дітей, дотримуються правила не їсти яблука до Яблучного Спаса.

Чому не можна їсти яблука до Яблучного Спаса?

Вважається, що будь-які зібрані плоди потрібно спочатку розділити з Богом – в знак подяки за подарований врожай, (ми приносимо фрукти до церкви саме в цей день), а потім вже можна їсти самому і пригощати близьких.

Також у багатьох регіонах дотримуються повір'я, котре суворо забороняє мамам, котрі мають діток на небесах, їсти яблука до Спаса. Вважається, що Божа Матір в цей день пригощає душі померлих діток солодкими-солодкими яблучками, але відмовляє в частуванні тим, чиї мами не дотрималися посту і скуштували яблуко до Яблучного Спаса.

Вірити такому народному повір’ю чи ні – вирішувати вам. Втім, для тих, хто піклується не тільки про свою душу, а й про душі покійних близьких, спокій і радість яких також залежать від наших земних справ, дотримання Успенського посту обов'язкове, а значить, яблуками до Другого Спаса дійсно ласувати не варто.

Свято Яблучний Спас: як провести день

З ранку, а краще напередодні, дізнайтеся розклад святкових служб у храмах, які ви б хотіли відвідати. Зазвичай, святкова літургія та освячення плодів відбуваються вранці.

Якщо відчуваєте в собі сили і бажання зробити добру справу, подумайте, де ваші частування та увага будуть дійсно актуальні. Хтось роздає милостиню біля церкви, хтось приносить окремий кошичок з фруктами і випічкою в саму церкву, а вже там влаштовуються обіди для нужденних; хтось пригощає одиноких стареньких сусідів або відправляється з візитом в будинок для людей похилого віку.

Опісля можна відвідати рідних і близьких на цвинтарі. За традицією на могилку кладуть свячене яблучко чи грушу.

Для домашнього свята або для частування приготуйте пиріг з яблуками, запечені яблука або ж яблука в карамелі. До процесу приготування залучайте всю родину від малого до великого: Спас – це сімейне свято.

Діткам розкажіть про історію свята, влаштуйте пікнік в саду під яблунею або змайструєте щось цікаве з яблук.

Яблучний Спас для дітей: смаколики та поробки з яблук

Свято Яблучний Спас в садочку – чудовий спосіб і нагода познайомити дітей з історією і традиціями нашого народу, розповісти їм про щедрість Бога та вдячність Людини.

Ну і звичайно ж, змайструвати оригінальні і милі вироби, які можна буде подарувати мамі, бабусі, подружці та навіть... з'їсти!

Отже, які саморобки на Яблучний Спас можна виготовити з дітками?

З яблук можна зробити веселу гусінь, а з груші та винограду симпатичного їжака. Прикрасимо яблуко шматочками слив – вийде сонечко.

Подивіться, яких милих, а головне їстівних звіряток можна зібрати з яблука, всього лише розрізавши і склавши його правильно!

Зі старшими дітками можна виготовити  декоративні композиції або святкові вінки з яблук.

Ну і 100%, ваші малюки (та й дорослі!) будуть в захваті від приготованих разом яблук в карамелі чи яблук, розписаних цукровою глазур'ю!


Швидкий сніданок з сиру: рецепти на 15 хвилин!
Чим замінити цукор у здоровому харчуванні Додати коментар

notabene.info

історія, традиції та звичаї, прикмети

19 срепня українці традиційно святкують Яблучний Спас або свято Преображення Господнього. Це одне з найважливіших свят для християн, котре, тим не менше, символізує кінець літа і тепла та прихід золотої осені.
  Чому другий Спас назвали яблучним, що в цей день прийнято святити, а також інші цікавинки, читайте далі...

Історія свята

Другий або Яблучний Спас припадає на свято Преображення Господнього, котре триває з 18 по 26 серпня. Вважається, що в цей час Ісус піднявся на гору Фавор з трьома своїми учнями і під час молитви почав змінюватись: одяг його став білосніжним, а обличчя почало сяяти неземним світлом - відбулось розкриття всіх сутностей Святої Трійці, преображення. Потім Ісус наказав своїм учням збирати яблука, які його батько повинен був освятити.

Однак відзначати це свято християни почали тільки в 4 столітті, коли на горі Фавор звели храм Преображення Господнього (у 12 ст. був зруйнований).​ А освячення плодів відбувається саме в цей день тому, що в Єрусалимі тоді освячували виноград, який якраз встигав дозріти. 
 

wikipedia.org
М. К. Бодаревський. Преображення Господнє в Малоросії
 

Але ми знаємо, що християнські обряди та звичаї в Україні тісно пов'язані з язичницькими святами і традиціями, і Спас не є виключенням. Розповідають, що наші предки в цей день святкували закінчення літа і прихід осені. Існувала навіть легенда про те, як Спас ходив до Ярила (Сонця) і просив у нього промінчик, щоби освятити ним квіти з дівочого віночка. Ярило на те відповідав, що дасть промінчик мудрості й здоров'я. Але натомість хоче отримати дві краплинки голубої водиці, нічні зірочки, радість життя і людську мудрість. Через три дні Спас приніс усе бажане Сонцю, а той своїм промінням посвятив квіти, дерева та їхні плоди. 

Звідси й традиція плести ритуальні вінки Спаса. Створюють його навесні з зозулених черевичків, цвіту яблуні, вишневих листочків... Додають також стрічки: жовту посередині (за легендою, радість життя), дві голубі далі (дві краплини води), потім - сині (зорі ночі синьої) та фіолетові (людська мудрість). Одягали той вінок лише на Спаса. 

Що святити на Яблучний Спас?

З назви можна зробити висновок, що найголовнішим продуктом, який віряни несуть у кошиках до церкви, є яблука. Але святять у цей день не тільки їх. Традиційно українці освячують груші, виноград, сливи, персики. До кошика можна також покласти, наприклад, помідори чи моркву, горох, картоплю, огірки, а також мед і колосся жита й пшениці чи обжинкові вінки. 
  Священики кажуть, що плоди, які люди несуть до церкви в цей день, мають бути такими, що виросли на нашій землі - не варто святити апельсини, банани чи інші екзотичні фрукти. Адже, чим Бог благословив нашу країну, за те й маємо бути вдячні.
 
Вибір саме цих продуктів пов'язаний також з доволі суворим Успенським постом, на який припадає свято.

Що їсти на свято?

Звичайно ж, фрукти, які ви принесли з церкви. Особ

uamodna.com

Три Спаси: Все про традиції, звичаї та символи - новини Еспресо TV

Перший Спас - на воді стоять, другий Спас - яблука їдять, третій Спас - на зелених горах полотна продають. Все, що треба знати про Три Спаси

У другій половині серпня (хоча, за старим стилем, - у першій, як це було в давнину) всі православні християни святкують дні, які в народі називають Маковим, Яблучним та Хлібним Спасами. Ці свята, особливо тепер, коли ми уважно вивчаємо джерела, причини і витоки усіх своїх свят, отримали інші назви, причому - по кілька назв кожне свято.

Прийшов Спас - пішло літо від нас

Перше, що спадає на думку при слові "Спас", - продовження приказки "Прийшов Спас – готуй рукавиці про запас". Підходить до завершення сезон збору врожаю, як, власне, і літо. Українці несуть зібране збіжжя до церкви (Три Спаси - три  кошики з різноманітними дарами літа) - на подяку Господу за врожай, на нові врожаї, щоб засвідчити свою шану предкам, а головне – на надію на Спас і спасіння.

Власне, слово "Спас" пов’язане з Ісусом Христом, якого називають Спасителем. Саме Йому православна церква і присвячує ці свята. 

Маковій – Перший Спас, Медовий Спас, Спас на воді, проводи літа

Маковія — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успенського посту - 14 серпня. Це - одне з найпоетичніших і найшанованіших свят українців.

Розповідають, що цього дня в давнину, саме в розпал страшної епідемії, жителі Константинополя з храму Святої Софії винесли частинку хреста, на якому був розп’ятий Ісус Христос, і освятили водойми і колодязі. І сталося диво - хвороба, яка скосила тисячі життів, відступила.

Але цього дня воду чудодійною вважають не лише через це. У стародавніх літописах сказано, що саме в серпні князь Володимир хрестив Київську Русь. Ось чому Перший Спас в народі часто називають Спасом на воді, Мокрим Спасом і вважають воду святою.

Цього дня треба купатися, щоб змити гріхи і врятуватися від хвороб. А ось купатися після 14 серпня було заборонено - можна було захворіти і навіть потонути. Захворіти можна й тому, що ночі після Першого Спасу стають прохолодними, і відтак - і вода.

14 серпня в церквах і православних храмах освячують і мед, звідси ще одна назва свята - Медовий Спас. Саме зараз стільники у вуликах заповнені медом вщент і якраз час збирати медовий урожай.

Існує ще одна назва свята 14 серпня – Маковея. Християни цього дня під час служінь в храмах згадують про мученицьку смерть за віру семи братів Маккавеїв. Але саме до свята врожаю Маккавеї відношення не мають. Просто з 14 серпня на полях починали збирати мак і пекти пироги з цією смачною начинкою.

Обрядовою їжею цього дня є "шулики", або "ломанці". Готують їх просто: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і поливають медом з перетертим маком.

У цей день починається Успенський піст, — "спасівка", який триває два тижні.

Народні звичаї на Маковія:

  • Не бажано голосно говорити, бо в цей день збирають мед, а бджоли шум не сприймають.
  • Не треба сваритися, лаятися або бажати комусь зла, інакше негатив повернеться бумерангом.
  • Не треба працювати і прибирати в будинку: такі справи краще завершити напередодні.

Змоделюйте свій "маковійчик"

Цього дня несуть до церкви освячувати букет-"маковійчик", який у православних наділений чудодійною силою - люди вірять, що букет на Маковія принесе їх родині здоров'я і благополуччя. Букет кожен має компонувати власноруч з квітів, які ростуть на нашій землі.

Нехай вони навіть куплені в бабці, але складіть їх на свій смак. У ньому можуть бути і жоржини, і чорнобривці, і гвоздики, і айстри, і барвінок, соняшник, інші, а також різні трави (які в народі називають зіллям): м'ята, чебрець, волошка, любисток, деревій тощо. 

У народі кажуть, що Перший Спас — це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. 

Преображення  Господнє, Спас, Другий Спас, Яблучний Спас

19 серпня за новим стилем православні святкують Преображення Господнє. Це - одне з найбільших християнських свят, яке входить у дванадцятку найшанованіших християнських свят. Воно встановлене в пам’ять Преображення Господа нашого Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор. Його лице просяяло, і саме тоді апостолам відкрилося світло й слава Божества.

Преображення - явлення Сина, під час якого Отець свідчить голосом з світлої хмари Святого Духа: "Цей є Син Мій Улюблений, у Котрому Моє благовоління; Його слухайте".

Народну назву – Яблучний Спас - свято отримало через те, що у цей день освячується виноград нового врожаю та інші плоди, а там, де його немає – яблука, після чого дозволяється їх вживати. Це пов’язано з тим, що в Греції (раніше - Візантії) виноград достигав якраз у цю пору року. А перші плоди віруюча людина завжди приносила у храм як свою жертву Богу і для освячення всього врожаю.

Українці на Преображення святять яблука, груші, сливи та іншу садовину, а також городину і мед. Нині з появою холодостійких сортів освячують і виноград.

Яблучний Спас бере витоки з язичницького свята настання осені. До цього дня слов’янам було заборонено їсти яблука і страви з ними. Насправді рідко хто нехтував цим звичаєм, а надто суворо дотримувалися його люди, в яких коли-небудь помирали діти.

Ще існувала така легенда, що яблук до Спаса не їли, бо саме яблуком змій спокусив Єву, Єва спокусила Адама, і так скінчилося райське життя перших людей.

Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня спостерігають за погодою: якщо день сонячний та безхмарний - осінь буде сухою, якщо дощовий — мокрою.

Яблучний спас – третій літній день, коли прийнято поминати померлих (перші два – Страсний Четвер і Зелені свята).  Обрядові страви – пироги та вареники з яблуками, печені яблука, інша випічка і страви з яблук, узвар і компот.

Приказки на Спаса:

  • Із Спаса - Преображення погода преображається.
  • Прийшов другий Спас - бери рукавиці про запас.
  • Минув Спас - держи кожух про запас.

Третій Спас хліба припас. Хлібний, Горіховий, Полотняний Спас

Хлібний, Полотняний або Горіховий Спас, як і Другий, вважається не лише християнським святом.  
Легенди переповідають, що колись месопотамський цар був важко хворий на проказу. Дізнавшись про вміння Ісуса зціляти, він послав свого художника, щоб той написав портрет Спасителя, аби образ його вилікував царя. Але у майстра нічого не вийшло.

Ісус взяв чисте полотнище і витер ним обличчя. На полотні був втілений Його нерукотворний образ, який зцілив царя. На жаль, реліквія була викрадена в 1204 році під час хресного ходу, і сліди її загубилися.

У християн цей день знаменує перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа нашого Ісуса Христа.  

До Третього Спасу, як правило, закінчували жнива, і цього дня наші бабусі пекли пироги з борошна нового врожаю. Тому і називають цей Спас Хлібним. А інша назва - Горіховий - пов'язана з початком збирання врожаю горіхів, які на цей час саме достигають.

А після жнив влаштовували ярмарки, на яких необхідно було традиційно запастися полотном, тому той день ще називали Полотняним Спасом.

Перед Третім Спасом, а саме 28 серпня, велике свято - Успіння Пресвятої Богородиці, або Перша Пречиста.  Цього дня завершується Успенський піст. Дехто вважає його продовженням Великого посту. Тому, всупереч звичаям порушувати Петрівку, на Спасівку постували обов’язково.

Вважали, що це - найлегший із річних постів, бо достигали не лише садовина й городина, а й зернові, бобові та баштанні культури. Казали: "Спасівка - ласівка, а Петрівка - голодівка".

Як бачимо, усі найбільші свята в народі тісно переплелися з циклами робочих днів, садово-городніми роботами християн, і Три Спаси - не виняток. І як би ми не називали ці свята, не намагалися уточнити їх назви, підкоригувати звичаї чи обряди, не заплутувалися у послідовності їх дій, варто, як і при вшануванні інших свят, пам’ятати фразу святого Августина: "Постав у житті Бога на перше місце, і всі решта речей стануть на свої місця". Зі святами!

espreso.tv

Спас (свято) — Вікіпедія

Спас
Інші назви Преображення Господнє, Спас, Великий Спас, Другий Спас
Тип народно-християнський
Дата 6 (19) серпня
Традиції святять першоплоди: груші, яблука, сливи та інші фрукти й овочі, хліб а також мед; і освячення винограду, в місцях де він росте

Спас, також Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Свято Преображення Господнього, Преображення, Свято Спаса, Другий Спас, Великий Спас — народно-християнське свято.

Святкується 19 серпня православними та греко-католиками. Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV століття і є одним із найбільших, після Великодня, дванадесятих свят[1]. Припадає на Успінський піст або Спасівку, проте цього дня дозволяється споживати рибу, олію та вино.

У календар Західної Церкви воно було введене папою Калікстом III в 1457 році і святкується римо-католиками 6 серпня.

У традиції Вірменської Церкви свято Преображення включене до великоднього циклу, є рухомим і святкується в сьому неділю після П'ятидесятниці[2].

В українському народі часто відбувалася інкультуризація свят. Це свято ми святкуємо саме тоді, коли дозрівають плоди. У цей період Христос, як Спаситель, нам являється. Він той, який показується в преображенні як Бог, який прийшов освятити і спасти людину.[3]

Преображення Господнє[ред. | ред. код]

Усі три синоптичних Євангелія містять подібні описи Перетворення Господнього: Матвій 17:1; Марко 9:2; Лука 9:28. Відкривши учням, що Йому слід постраждати, бути вбитим і на третій день воскреснути, Христос завів трьох апостолів — Петра, Якова й Івана на гору Фавор і преобразився перед ними: обличчя Його просяяло, як сонце, одяг зробився білим, як сніг. Преображення Христове супроводжувалося з'явою старозавітних пророків Мойсея й Ілії, які говорили з Ісусом про Його близький відхід. Усіх їх осінила світла хмарина, і з неї почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!».

Святкуванням Преображення Церква сповідує по'єднання у Христі двох начал — людського і Божого. Преображення є поява Сина при свідченні Отця в Духові Святому, тобто одкровення всіх іпостасей Святої Трійці. Преображення полягало не у зміні Божественної природи Христа, але у з'яві Його Божества у природі людській. Відповідно до Івана Золотоустого, Преображення відбулося, «щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє Своє пришестя на хмарах у славі з ангелами».

Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Івана Золотоустого. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення, зруйнований у XII ст. Салах-ад-Діном. Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космою Маюмським (VIII ст.). Від VI ст. це свято урочисто святкується у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення».

Первісно Преображення святковано в місяці лютому. Одначе тому, що це радісне свято звичайно випадало у часі Великого Посту, а це було незгідне з духом посту й покути, то його перенесено на день 6 серпня (19 серпня за новим стилем). Свято прижилося далеко не зразу і не скрізь. Першими його запровадили в себе східні церкви, з'єднавши з місцевими язичницькими святами, присвяченими збиранню врожаю. На Заході свято ще в XII ст. не було загальним; його заснував у 1457 папа Калліст III, установивши тоді ж богослужбовий чин.

Літургійні піснеспіви дня[ред. | ред. код]

Під час літургії на Свято Преображення Господнього співають[5]:

Тропар, глас 7:

Переобразився Ти на горі, Христе Боже,
показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.
Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,
молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі.

Кондак, глас 7:

На горі переобразився Ти
і, скільки змогли, ученики Твої славу Твою, Христе Боже, виділи,
щоб, коли побачать, як Тебе розпинають,
страдання зрозуміли добровільне,
а світові проповідять,
що Ти єси воістину Отче сяяння.

Традиції святкування в Україні[ред. | ред. код]

Cпас, Вінниччина, марка України, 2002 Бджолині щільники Обжинковий вінок

До найбільших серед дванадцяти річних свят християнського календарного циклу належить і Преображення Господнє, або Спас (Великий Спас), що припадає на 19 серпня. Він вважається третім святом після Різдва та Великодня. Перший Спас збігається з Маковеєм, тобто 14 серпня, а третій збігається з післясвятом Успіння (29 серпня). У народі празник Спаса мав світське значення, пов'язане із святом врожаю. Це дає підставу вважати, що його первісне коріння сягає дохристиянських вірувань. Адже майже в усіх давніх народів існували урочисті свята врожаю. Красномовним свідченням того, що Спас символізував свято врожаю, яке згодом використало в своїй обрядовості християнство, є звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо. Іноді на Спаса несли до церкви також мак, моркву, цибулю, коноплю-материнку, лікарське зілля, зокрема васильки та чорнобривці. На Спаса годилося випікати першу хлібину з нового урожаю, ставити на покуті першого снопа та в'язати дідову бороду з останньої частини нескошеого поля. З особливим нетерпінням чекали Спаса пасічники. Кожен бджоляр за два-три дні до свята "підрізав бджоли" — робив ревізію, щоб визначити, скільки меду взяти собі і скільки залишити бджолам на перезимівок, вилучав пусті вощини, об'єднував мало чисельні сім'ї. Зібравши у вузлик овочі, фрукти, мед, збіжжя, трави і трійцю (якщо такої не було, то звичайну свічку) господарі вранці йшли до церкви. Після відправи починалася посвята принесених продуктів.

Зі Спасом, який символізує завершення основних хліборобських жнив, збігається і початок храмових свят. Традиційно в Україні кожен населений пункт мав свій іменний престольний празник, званий храмовим.

Пасіка і медовий звичай[ред. | ред. код]

Годилося напередодні Спаса, дати порційки меду сусідам, приятелям, вдовам, сиротам та немічним людям. Відтак зі Спасом тісно пов'язані пасічницькі турботи. За два-три дні до Спаса господар наводив лад у пасіці: оглядав усі вулики й "на руку" зважував кожний вулик (колоду, дуплянку). Дуже важкі позначав окремо, щоб "видушити мед", середньої ваги й зовсім легкі — позначав окремо. Середньої ваги вулики залишить -"пустить у зиму", а з легких, тобто з тих, що до Спаса не встигли собі наносити меду, зробити запас мухою на зиму, — "пересипить" бджолу до середніх — з'єднає, посилить на зимівлю, а порожні щільники з цих вуликів перетопить на віск. Отож, за 2-3 дні до Спаса, пасічник вставав раненько і помолившись Богу доводив до ладу вулики, вирізував гострим ножем щільник за щільником. Гарні щільники, білі, цілком залиті медом й засклеплені, — господар відкладав для церкви, посвячення та дарунків для близьких, приятелів, вдовиць, сиріт та інших, а більшість щільників скидав у липову діжку. Коли діжка наповнювалась — товк макогоном. Мед важчий від воску, стікав на дно, а мята вощина — підіймались догори. Потім мед проціджувався через сито, а з вощини госодар виварював віск. Перед тим як приготувати щільники для посвят, ґазда читав молитву перед іконами Зосима та Саватія — покровителями бджільництва, що часто знаходились на пасіці. Віск, що спливав наверх, йшов на виготовлення свічок, а барниця — залишки стопленого меду — на обрядовий напій конун.

Увечері напередодні Спаса господар і господиня бралися за найвідповідальнішу роботу — свічникарство. За звичаєм, господареві годилося сукати страсні свічки, громничі, Великодневі, свят-вечірні, хрещенсвятські, покійницькі, церковні, сирітські, вдовині та для роздачі бідним. А родильні, що використовувалися при пологах, весільні, хрестильні, бабські та дідівські уже робила дружина.

Повернувшись із церкви, господар з трійцею (свічками) обходив пасіку і запрошував родину до столу.

Обрядова їжа[ред. | ред. код]

Спасівський обід складався переважно з борошняних та овочевих страв і холодної риби. Спочатку їли яблука та мед, запиваючи виноградним або яблуневим вином, «щоб садовина родила», а потім переходили до інших страв.

День поминання мертвих[ред. | ред. код]

Спаса — це день поминання мертвих родичів; за народньою міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса. З цими днями пов'язані батьківські вечері, їх ще в Галичині називають “діди”. В окремих селах Перемишлянщини Львівської області поминають померлих і на Спаса. У ці дні заборонялося виконувати будь-які хатні роботи: прибирати в хаті, прати, білити. Для померлих родичів готували вечерю, запрошували їх до хати, і згадували їх. Залишали весь посуд з їжею на столі. Також існує звичай: батькам, у яких померли діти, забороняється їсти яблука до Спаса, щоб дитина не була обділена ними на тому світі[10]. Ця заборона стосувалася переважно жінок, у яких померли діти, і дівчат, що залишилися без матерів.

Тлумачення української традиції[ред. | ред. код]

На Преображення Господнє кажуть Спас. Колись цю назву вживали без жодних прикметників. Тепер дехто Маковія іменує медовим Спасом, а самого Спаса — яблучним. Та це заплутує, як яке свято називати і що коли святити.

У 90-х роках 20-го століття, ознайомившись з етнографічною літературою, не дочитавшись, що в ній описано, аматори від етнографії придумали кілька Спасів — горіховий, яблучний, медовий. Але це з розряду фантазій. У народі був один Спас — 19 серпня. Лише дуже локально часом свято Маковія 14 серпня називали малим Спасом, розповідає доктор історичних наук і професор Валентина Борисенко[11].

«Заслужений працівник культури України» і етнограф за фахом Олексій Доля, наполягає, що Маковія треба називати Маковієм, а Спаса — Спасом. На Маковія, каже, святять не лише мак, але і всіляке насіння, а також квіти, цілюще зілля і воду. На Спаса у кошиках несуть фрукти та овочі (навіть картоплю, помідори та іншу городину), мед, віск, продукти бджільництва, колоски та обов'язково хліб. У деяких селах Чернігівщини була традиція робити хрест з 12-ти колосків — по три на кожну сторону. На Київщині колоски складали у пучок, після освячення ставили на покуті до весни, а потім вимочували і сіяли разом з іншим зерном. Спеціально до свята пекли хліб і несли до церкви. Часто замість паляниць були пироги, пиріжки або рулети з яблуками та з маком.

Приказки[ред. | ред. код]

  • Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.
  • Спас — усьому час.
  • Перший Спас час припас, Петро і Павел — два добавив, Ілля-пророк — три поволок.
  • Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста (28 серпня) — забере їх нечиста.
  • Спасівка — ластівка, а Петрівка — голодівка.
  • До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
  • Кусючий, як муха у Спасівку.
  • Святий Спас приготував усього про запас: і дощ, і вітер, і холод, і тепло.

uk.wikipedia.org

традиції і заборони на Спаса 19 серпня

Християнське свято Преображення Господнє, яке відзначають в Україні 19 серпня, в народі більше відоме як Яблучний Спас. Читайте про звичаї та традиції святкування на Спаса 2018. Також зверніть увагу на те, що можна і не можна робити в цей день та як правильно зібрати кошик.

Щороку 19 серпня віряни відзначають Преображення Господнє, або, як його в народі називають, Яблучний Спас. Це одне з дванадцяти найбільших торжеств року в християнстві. Щоб свято стало по-справжньому атмосферним, необхідно зберегти всі традиції, які здавна плекали в Україні.

Традиції і звичаї на Яблучний Спас 2018

Свято Преображення Господнього наші предки відзначали ще з сивої давнини. Відповідно, традиції та звичаї, які передавалися від покоління до покоління дійшли і до нас.

У народі празник Яблучного Спаса символізував свято врожаю, оскільки традиційно в цей день у церкві святять дари природи: яблука, груші, сливи, обжинкові вінки. Іноді до церкви несли мак, моркву, цибулю, материнку, лікарське зілля, зокрема васильки та чорнобривці. Сьогодні ж наповнення спасівського кошика може бути найрізноманітнішим – все залежить від ваших уподобань та фантазії.

Як правило, у кошик на Спаса у кладуть усілякі фрукти – яблука, груші, виноград, персики, абрикоси; овочі – помідори, моркву, цибулю. Доречно до святкового кошеля покласти мед та жмут пшениці.

Кошик на Яблучний Спас

Фото з відкритих джерел

Головним символом серед фруктово-овочевого різноманіття кошику – є яблука, які і символізують назву свята. У давнину навіть існувало церковне табу щодо споживання яблук: вважалося, що їсти цей фрукт до 19 серпня заборонено, однак саме в цей день – всі обмеження знімалися.

Також на Яблучний Спас господині випікають різноманітні смаколики з яблуками: шарлотки, струдлі, пиріжки. До речі, колись на Спаса годилося випікати першу хлібину з нового урожаю, адже свято символізувало завершення основних хліборобських жнив. Спеченого рум’янця традиційно ставили на покуті першого снопа та в’язали дідову бороду з останньої частини нескошеного поля. Такий ритуал ознаменовував закінчення всіх жниварських робіт, а відтак – прихід осені.

Яблука – головний атрибут свята Преображення

Фото з відкритих джерел

З особливим трепетом чекали Спаса і пасічники. Кожен бджоляр за кілька дні до свята “підрізав бджоли”, тобто проводив інспекцію, щоб визначити, скільки меду взяти собі і скільки лишити бджолам на зимування, вилучав пусті вощини (тонкі воскові пластини, що слугують основою бджолиних стільників) та об’єднував малочисельні бджолині сім’ї.

Що не можна робити на Спаса 19 серпня

19 серпня заборонено виконувати будь-яку хатню роботу: прибирати, прати, шити та вишивати. Також не можна займатися ремонтними роботами, проте збирати врожай та готувати смаколики – будь ласка.

Як зазначалося вище, наші предки не їли яблук, поки не освятять їх в церкві. Тому, про всяк випадок, утримайтесь від споживання неосвячених плодів.

На Спаса треба святити фрукти

Фото з відкритих джерел

У цей день заборонено вбивати комах, особливо мух. Тому, якщо на свято до вашої оселі залетить мушка і двічі сяде на руку, будьте певні – це на щастя.

Доцільно нагадати вам, любі читачі, що 14 липня, на свято Маковея, розпочався Успенський піст, або, як його прозвали у народі – Спасівка. Протягом всього посту є лише один день, коли дозволено вживати рибу, морепродукти та келих вина, і це – 19 серпня.

Відтак, Яблучний Спас – чудова нагода пригадати смачні рецепти рибних страв, попрактикуватися у їх приготуванні, посмакувати ігристим з фруктами та розділити радість торжества у колі рідних людей. Бажаємо гарного відпочинку

Свято 19 серпня приносить радість дітям і дорослим

Фото з відкритих джерел

Джерело Максимум

amazing-ukraine.com

коли відзначається, що святять, що категорично не можна робити в це свято

На Яблучний Спас заведено пригощати всіх яблуками та їсти їх самим. Цей фрукт символізує родючість і благополуччя в родині.

19 серпня відзначається Другий Спас / фото УНІАН

У серпні відзначають Преображення Господнє, або Яблучний Спас – другий у черзі трьох спасів. Він припадає на 19-е число.

У цей день, за біблійними переказами, Ісус явив апостолам свою божественну силу. Він повів їх на гору Фавор і там преобразився: його обличчя засяяло, а одяг став білим, як світло.

Другий Спас 2019: коли

Яблучний Спас — неперехідне свято, тому відзначається щороку в один і той же день - 19 серпня.

Яблучний Спас: традиції свята

Вранці у цей день, 19 серпня, йдуть у церкву й освячують яблука та інші фрукти нового врожаю. Цими плодами заведено пригощати жебраків, рідних і близьких людей.

При цьому нарвати плоди, які потім освятять у церкві, зазвичай просили дітей: "Дитяча рука ще не согрішила, тому Ісусикові вона мила".

Вважається, що в день Другого Спаса потрібно з'їсти освячене яблуко: відкушуючи перший шматочок, загадайте бажання, яке, згідно з повір'ям, обов'язково здійсниться.

Крім того, вважається гріхом забути в цей день про душі покійних: після церкви потрібно сходити на цвинтар і пом'янути покійних.

Читайте такожУспенський піст 2019: скільки триватиме, головні заборони та традиції

Що святять у церкві на Яблучний Спас:

- яблука та інші фрукти — символ урожаю, а також випічку з фруктами;

- хліб — символ сім'ї;

- сіль;

- хрін;

- мед;

- квіти;

- колосся пшениці.

При цьому в жодному разі не можна класти у кошик для освячення в церкві алкоголь і м'ясні продукти.

Яблучний Спас: що не можна робити на це свято:

- виконувати будь-яку хатню роботу;

- проганяти комах і вбивати їх;

- лаятися і сваритися;

- бажати комусь зла, адже воно може повернутися до вас;

- до Другого Спаса не можна їсти яблука: інакше, якщо в сім'ї померла дитина, на тому світі вона у цей день залишиться без гостинця;

- їсти непісні страви, адже Яблучний Спас припадає на Успенський піст.

Другий Спас: прикмети в цей день

Пройшов Спас — пішло літо від нас

Який Яблучний Спас – таким буде і січень

Якщо на руку сядуть дві мухи одночасно – на людину чекає везіння

Сухий день – восени теж буде мало опадів. Ясна погода – зима буде холодною

Якщо не їсти яблук до Другого Спаса, а потім 19 серпня у свято скуштувати яблуко з медом і загадати бажання, то воно обов'язково збудеться

Якщо фрукти в саду виявилися гнилими й не достояли до Яблучного Спаса, то наступний рік буде складним і важким

Календар церковних свят у серпні: яке сьогодні свято

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

www.unian.ua

Яблучний спас 2019 – Привітання з Яблучним спасом гарні – картинки з Спасом

  • Картинки з Спасом – Привітання з Яблучним спасом Соцмережі

  • Картинки з Спасом – Привітання з Яблучним спасом Соцмережі

  • Картинки з Спасом – Привітання з Яблучним спасом Соцмережі

  • Картинки з Спасом – Привітання з Яблучним спасом Соцмережі

  • Картинки з Спасом – Привітання з Яблучним спасом Соцмережі

  • Картинки з Спасом – Привітання з Яблучним спасом Соцмережі

  • Картинки з Спасом – Привітання з Яблучним спасом Соцмережі

  • Картинки з Спасом – Привітання з Яблучним спасом Соцмережі

  • Картинки з Спасом – Привітання з Яблучним спасом Соцмережі

З Яблучним спасом вітають 19 серпня – у день, коли відзначається велике православне свято Преображення Господнє. Ще його називають Спасом на горі.

У свята є один день передсвята (це 18 серпня) і ще сім днів віддання свята (це з 20 по 26 серпня). Тобто привітання з Яблучним спасом підбирати саме час.

Читайте такжеЯблочный спас 2019: что приготовить и на какие приметы обратить внимание

Привітання з Яблучним спасом у прозі своїми словами

З Яблучним Спасом вітаю і бажаю світлого шляху. Нехай життя буде солодким і соковитим, як стигле яблучко, нехай буде лад у сім'ї, а рідні завжди будуть здорові. Радості та гармонії!

***

Від усього серця вітаю вас із Преображенням Господнім. Нехай Всевишній оберігає вашу родину та дарує їй добробут. Нехай на столі завжди будуть соковиті та рум'яні яблучка, а ваше життя буде наповнюватись тим соком та солодкістю. Миру, щастя, злагоди та великої любові у ваші серця та оселі.

***

З Яблучним Спасом вітаю і бажаю світлого і праведного шляху. Нехай життя буде солодким і соковитим, як стигле яблучко, нехай буде лад у сім’ї, хай Бог відведе всі нeдуги і хвoроби, нехай радість і веселощі приходять у ваш дім.

***

Вітаю з Яблучним Спасом і всім серцем бажаю медового смаку щастя у житті, соковитих і смачних яблук у кошику, звільнення душі від усього сумного і недоброго. Нехай цей день наповнить тебе силами і здоров’ям, нехай Господь пошле тобі всіх благ і чистих надій.

Вітання зі Спасом у віршах

Вже стигли яблука у нашому садку,

До нас прийшов жаданий другий Спас,

Збираємо, радіємо врожаю,

Щоб було що відкласти про запас.

І кожне стигле яблуко з врожаю

Життєву і магічну силу має

Його потрібно в церкві освятити,

Щоб надало воно нам сили жити.

***

Гарячий серпень, синій небокрай,

Духмяний запах меду і вощини.

Ми вдячні Господу за щедрий урожай,

І Спаський передзвін у небі лине.

Спасителю, прийми від нас уклін

За соти у бурштиновому соці,

Прийми молитву. Спаський передзвін

Воздасть хвалу врожаю в цьому році!

***

Є привід до радості сьогодні:

Преображення Господнє!

Поставши в сяючих шатах,

Господь тим, хто просить, дав надію.

І день цей, з давніх тих часів,

Сліпучим світлом осяяний!

Нехай входить свято в кожен дім!

Благословенними працями,

Молитвою, тихим торжеством,

І освяченими плодами!

І, світлим святом дихаючи,

Від суєтного сну прокинеться

Перетворена душа,

На світло Господнє відгукнеться!

Яблучний спас: привітання смс з Спасом 19 серпня

Вітаю зі святом Яблучного Спаса і бажаю, щоб для вас цей день запам'ятався солодкими фруктами, смачними пирогами та яскравими емоціями!

***

Яблучний Спас – 19 серпня,

Яблука й мед на столі,

Хай вам всі сповняться нині бажання,

Будуть щасливими ночі і дні!

***

З світлим святом! Нехай Преображення Господнє наповнить миром і добром людські серця, а чистотою і світлом – їх помисли. Возрадуйся і насолоджуйся цим днем, і нехай освячене яблучко виконає твоє заповітне бажання.

***

Другий Спас — серпневе свято,

Час збирати врожаї,

Янтарем згасає літо…

Теплих зим бажаю всім!

***

Зі славетним святом хочу привітати вас –

Настав Преображення день, Яблуневий спас!

Яблучка смакують і діти, і старі,

Будьте ви здорові і вічно молоді!

glavred.info

Медовий спас, Яблучний спас, Горіховий спас 2018 – коли святкують і які традиції

  • укр
  • рус
  • eng

новини

  • Головні новини
  • АТО
  • Політика
  • Економіка
  • Суспільство
  • НП
  • Київ
  • Афіша
  • Культура
  • Здоров'я
  • Курйози
  • Спорт

аналітика

  • Політика
  • Економіка
  • Суспільство
  • Світ
  • НП
  • Тарифи ЖКГ
  • Вибори в США-2020
  • Донбас
  • Досьє

відео

  • Відео за сьогодні
  • Актуально
  • Політика
  • Ток-шоу "Пульс". Кращі моменти
  • Ток-шоу "Пульс". Повні випуски
  • Архів

  • телеканал

  • хроніки 112

  • Досьє

  • Коронавірус

25.04.2020
Субота

27.14 29.33
  • RU
  • UA
  • ENG

25.04.2020

27.14 29.33
  • новини
  • аналітика
  • відео
  • Новини
    • Головні новини
    • АТО
    • Політика
    • Економіка
    • Суспільство
    • НП
    • Київ
    • Афіша
    • Культура
    • Здоров'я
    • Курйози
    • Спорт
  • Аналітика
    • Статті
    • Думки
    • Інтерв’ю
    • Політика
    • Економіка
    • Суспільство
    • Світ
    • НП
    • Тарифи ЖКГ
    • Вибори в США-2020
    • Донбас
  • Відео
    • Відео за сьогодні
    • Актуально
    • Політика
    • Ток-шоу "Пульс". Кращі моменти
    • Ток-шоу "Пульс". Повні випуски

ua.112.ua

Яблучний Спас – заборони та прикмети 19 серпня

У понеділок, 19 серпня, православні християни відзначають одне із дванадцяти головних релігійних свят – Преображення Господнє. В народі воно має назву Яблучний Спас.

Як говорить Євангеліє, в цей день Господь преобразився на горі Фавор: лице Його засяяло, як сонце, а одяг став білим, як сніг. Так Спаситель показав перед учнями своє істинне призначення.

OBOZREVATEL підготував інформацію про традиції, заборони та прикмети цього дня.

Яблучний Спас називають днем зустрічі осені

Яблучний Спас: традиції свята

Головний символ свята – яблуко. Вважається, що людина дозріває подібно яблуку, чиї плоди спочатку зелені, а з часом наливаються соком та фарбами. Так само поступово віряни сприймають світло Всевишнього.

Традиційно в цей день у храмах відбуваються урочисті богослужіння і обряди освячення кошиків вірян. Звичайно ж, освячуються яблука, разом з ними ягоди, фрукти та овочі.

Господині печуть в цей день як просто яблука, так і яблучні пироги. Часто день Яблучного Спаса називають святом, яким зустрічають осінь. Також молебні проводяться в садах, починається збір, заготівля яблук та інших плодів на зиму.

19 серпня православна церква відзначає Преображення Господнє

Заборони на Свято Преображення Господнього (Яблучний Спас)

Надто суворих заборон на Яблучний Спас немає. Та все ж не треба забувати про те, що свято припадає на період Успенського посту. А це означає, що від шумних гулянок та пишних застіль цього дня варто утриматися.

Не варто також у свято проводити генеральне прибирання, будівельні та городні роботи.

Як і в будь-який інший день, на Спаса треба утриматися від сварок та негативних емоцій. Подейкують, що неприємності, які побажаєш в цей день іншому, повернуться сторицею.

Прикмети на свято Яблучного Спаса

В народі Яблучний Спас називали днем зустрічі осені. А прислів'я каже наступне: "Прийшов Спас – готуй рукавички про запас". Загалом же на свято, спостерігаючи за природою, можна визначити погоду на найближчий час.

  • Чисте безхмарне небо – треба готуватись до морозної зими.

  • Яка погода на Спаса – така і на Покрову.

  • До 19 серпня листя на деревах почало жовкнути – скоро прийде похолодання.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, скільки відпочиватимуть українці у серпні 2019 року.

Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!

www.obozrevatel.com

19 серпня 2016. Яблучний Спас: традиції свята

Щороку 19 серпня в Україні відзначають народно-християнське свято Яблучний Спас.

Також в цей день православні відзначають церковне свято Преображення Господнє.

ЦЕРКВА

У Яблучний Спас звершується Божественна літургія. Християни йшли до церкви з самого ранку, беручи з собою на службу кошики з яблуками, грушами, сливами, виноградом, прикрашені колоссям.

Головний обряд - освячення під час служби злаків та плодів. Люди вірять в те, що на Спаса яблука стають чарівними - відкусивши яблучка, можна загадати бажання, і воно обов'язково збудеться. З Яблучного Спаса в садах починається гаряча пора. Яблука заготовляються запас за різними рецептами: їх сушать, замочують, консервують.

Крім того, в цей день прийнято щедро подавати бідним - вважалося, що чим щедріше людина буде по відношенню до бідних, тим добріше бог поставиться до його покійним родичам.

ПОЛЕ

У яблучний спас християни проводили особливий обряд старту посівної. На полі запрошувався священик з іконами, який повинен був окропити зорану землю святою водою. У той же час господар кидав на освячені місця хлібні зерна.

ДОВІДКА

14 серпня починається Успенський піст. Під час Успенського посту проходять відразу три спаси – медовий , яблучний і горіховий. Перший розпочинається 14 серпня, другий Яблучний – 19, і третій Горіховий – 29 числа. За церковною традицією в ці дні освячують яблука, виноград, мед і горіхи, що символізує перший урожай.

У ці дні можна їсти дари природи після освячення, і за це дякувати бога. До спасів від цих продуктів варто утриматися. Краще закатати ті ж яблука в банки, щоб спробувати після 19 серпня.

Головний обряд - освячення під час служби злаків та плодів. Люди вірять в те, що на Спаса яблука стають чарівними - відкусивши яблучка, можна загадати бажання, і воно обов'язково збудеться.

Свято Яблучного спаса йде корінням ще в прадавні часи, і раніше називався святом врожаю. У народі вважалося, що до Яблучного спаса не можна їсти яблука, тому в цей день яблука несли до церкви на освячення.

ukr.media

Три праздника - один Спас. О Библии, иконах, яблоках и меде - новости Еспресо TV

Маковей, Преображение Господне или Яблочный Спас, Успение Пресвятой Богородицы или Первая Пречистая - что же мы празднуем в августе? О переплетение библейских легенд с народными обычаями, о наполнении праздничных корзин и душ и о христианском симбиозе трех Спасов - в исследовании Еспресо

Август богат урожаем и праздниками. Они глубоко религиозные, очень поэтичные и вкусные, имеют много названий и в смысле празднованием становятся поводом для жарких споров со стороны религиозных деятелей, историков и особенно ревностных защитников древних народных традиций. Потому что, как минимум, сочетание двух миров, то есть сочетание древних народных традиций и христианских легенд, не во всем имеют точки пересечения.

Это и неудивительно: венец лета знаменовался сбором урожая и благодарностью за плоды еще с давних, с дохристианских времен, поэтому уже там зародилось очень много традиций и обычаев. А с принятием христианства появились животворные библейские легенды, которые выводят эти праздники за рамки гастрономических плоскостей.

Христианский симбиоз трех Спасов

Поставь Бога на первое место - и все станет на свои места, - говорят мудрые люди. И правильнее в данном случае не скажешь, потому что как бы мы не называли эти праздники - Первым, Вторым, Третьим Спасом или иными названиями - на первом месте будет Бог и спасение, о котором в эти дни особо упоминается в праздничных богослужениях. Поэтому о трех крупнейших праздника августа по порядку.

14 августа - Вынесение Честного и Животворящего Креста Господня, Спас на воде, или же Маковея или Первый Спас. Успенский пост

Праздник символизирует крестный ход, с которым в этот день выносили Честной Крест Господень, на котором был распят Спаситель, в Константинополе - из императорского дворца в храм Святой Софии. Библейские переводы связывают это событие с византийским царем Мануилом, которому пришлось в этот день выйти на войну против сарацин. И, конечно, с небесной помощью победить.

В народе этот день называют Первым Спасом или Медовым, потому что хранители народных обычаев только с этого дня начинают есть мед после освящения его в церкви. Они полагают, что именно с этого дня мед в ульях приобретает свои пиковые качества и его можно собирать. Верили, что освященный мед станет по-настоящему целебным.

Название "Маковей" этот день получил несколько позже, так как на эту дату также приходится честь семи Великомучеников Маккавеев. При этом связь мака, который в букетике освящают в этот день в храме, с мучениками Маккавеями чисто звуковое и никакого отношения к празднованию памяти святых мучеников не имеет.

Сделайте к этому дню букет-Маковейчик - из мака, цветов, полевых трав, колосьев, и освятите его в церкви - будет собственный оберег. Можно и купить - главное, какие мысли вложить в душистое зелье.

А еще в этот день пекут пироги с маком - шулики или ломанцы, которые поливаются медом.

Существует и другая легенда об этом дне: в древности, в разгар страшной эпидемии, жители Константинополя вынесли из храма Святой Софии частицу креста, на котором был распят Иисус Христос, и освятили водоемы и колодцы. И случилось чудо - болезнь, скосившая тысячи жизней, отступила.

Древние летописи подают еще и такие свидетельства: именно в августе князь Владимир крестил Киевскую Русь. Вот почему Первый Спас в народе часто называют Спасом на воде, Мокрым Спасом и считают воду святой.

 В народе говорят, что Первый Спас - это проводы лета. В этот день начинают улетать ласточки.

19 августа - Преображение Господне, Второй Спас, Великий Спас, Яблочный Спас

Третий по величине и почитанию праздник православных: очень знаковый, поэтичный и символичный - Спас. Преображение - важное событие в земной жизни Иисуса Христа - произошло незадолго до Его страстей и описано в Евангелиях как явление божественного величия и славы Спасителя перед тремя ближайшими учениками - Петром, Иаковом и Иоанном - во время молитвы на горе Фавор.

Преображения состояло не в изменении Божественной природы Христа, а в проявлении Его Божества в природе человеческой. Согласно Иоанну Златоусту, Преображение произошло, "чтобы показать нам будущее преображение естества нашего и будущее Свое пришествие на облаках во славе с ангелами".

Его лицо просияло, и именно тогда апостолам открылись свет и слава Божества и послышался голос Отца со светлого облака Святого Духа: "Сей есть Сын Мой Возлюбленный, в Котором Мое благоволение; Его слушайте".

В христианстве освящение плодов в день праздника Преображения приобрело особое символическое значение: в Преображении Христа показано то новое, преобразованное и благодатное состояние, которое человек и мир обретают Воскресением Христа и которое осуществится в воскресении всех людей. И вся природа, которая пришла в расстройство с того момента, когда в мир через человека вошел грех, теперь вместе с человеком ждет грядущего обновления.

Народ называет этот день еще и Яблочным Спасом, вкладывая в это понятие светское значение, связанное с праздником урожая. Это подтверждает обычай освящать в церкви дары природы: яблоки, сливы, груши, венки сжатых колосьев, пчелиные соты и тому подобное.

Настоятель Свято-Николаевского храма ПЦУ м. Полтавы отец Александр Дедюхин в своей проповеди объяснил все, что касается яблок, в общем плодов, с точки зрения религиозных писаний.

"Нет никаких уставных и канонических запретов на потребление плодов яблони. Даже открою тайну: в Эдемском саду змей искушал Адама и Еву вовсе не яблоком, там был совсем другой плод. Какой - неизвестно. Яблоки абсолютно невиновны, - объясняет святой отец. - А еще одним открытием, безусловно, будет для вас то, что в чине освящения плодов на Преображение, вообще о яблоках речь не идет! Вот текст этой молитвы.

  • "Боже Премудрый и Всемогущий Создателю мира Ты создал небо и землю и все, что на них. Ты вырастил деревья и травы и увенчал их красными цветами, а из них овощам соизволил вызреть на утеху и потребление рода человеческого и всякого живого существа Твоего. Сам Господи, благослови † начатки плодов этих, подай богатый урожай на них в этом месте, по всей Украине нашей и на всем свете Твоем. Тех, кто работает возле них, благослови в добром здравии и покое собрать и использовать их, а всех люди Твоя благослови потреблять эти дары Твои на здоровье телу, душе во спасение, чтобы благодарны Тебе были и в честь и во славу Твою потреблять их сподобились".

Здесь речь идет не только о яблоках, а о совершенно всех плодах, которые Господь вырастил на "радость и потребления рода человеческого". Молитва напоминает, что все плоды, выросшие в наших садах и огородах - это благословение Божие, и благодарные верующие приносили в храм эти плоды для освящения и из чувства благодарности Богу.

Этому радовалась вся Церковь (как собрание верующих), возносила молитвы и потребляла с благодарностью.
Евангелие нас уверяет: "Ешьте все, что на торгу товары, без малейшего сомнения, для спокойствия совести. Ибо Господня земля, и что наполняет ее." (1 Кор.10.25-26).

Яблок и других плодов это также касается. Не слушайте и не следуйте московским суевериям и предрассудкам. У них даже пророк Илья гопником выставлен, потому что, видите ли, он в воду писает. Воспитанные и вежливые люди так не делают, запомните.

Ну а если хотите что-то хорошее и вкусное принести освятить в храм Божий - пожалуйста, только делайте это не из рабского страха наказания, а из чувства благодарности свободных людей. А еще запомните: не существует ни медового, ни яблочного, ни еще какого-нибудь Спаса. Потому что Спас - это Спаситель наш Иисус Христос, и ничто и никто другой", - отметил настоятель храма ..

Приметы на Спаса:

  • Пришел второй Спас - бери рукавицы про запас.
  • Прошел Спас - держи кожух про запас.
  • До Спасовки пчела работает на пана, а после Спасовки на себя.
  • Если в Спасовку будут большие ветры, то зима будет с метелями и сильными морозами.
  • Если в Спасовку на деревьях желтеют листья, это предвещает раннюю осень.
  • Если на Спас нет дождя, то это примета, что будет хорошая сухая осень. Дождей немного будет.

Перед Третьим Спасом, а именно 28 августа, большой праздник - Успение Пресвятой Богородицы, или Первая Пречистая. В этот день завершается Успенский пост. Некоторые считают его продолжением Великого поста.

Успение Пресвятой Богородицы - день окончания земной жизни святой Девы Марии и переселение ее в жизнь небесную. По христианской традиции называется успением, а не смертью.

Что касается народных традиций этого дня, то в течение осеннего периода есть три "Пречистые", о которых в народе говорят так: "Первая Пречистая рожь засевает, вторая - дождем поливает, а третья снегом покрывает". Поэтому в период "Первой Пречистой" происходит озимый посев. Считается, что начинается молодое бабье лето.

29 августа (16 по ст. ст.) Празднуется третий Спас - память Нерукотворного Образа Господа Иисуса Христа. Третий Спас (ореховый, хлебный, но очень редко).

У христиан этот день знаменует перенос из Эдессы в Константинополь Нерукотворного Образа Господа нашего Иисуса Христа.

Рассказывают, что месопотамский царь был тяжело болен проказой. Узнав об умении Иисуса исцелять, он послал своего художника, чтобы тот написал портрет Спасителя, чтобы образ Его вылечил царя. Но у мастера ничего не получилось. Тогда Иисус взял чистое полотно и вытер им лицо. На полотне воплотился Его нерукотворный образ, который исцелил царя. К сожалению, реликвия была похищена в 1204 году во время крестного хода, и следы ее затерялись.

Бог уже ответил, а мы напоминаем - Его слушайте

Эта почти цитата из Священного Писания - ответ нам на все наши споры о названиях праздников. В эти дни произошли важные события, связанные со Спасителем и спасением. Поэтому праздников в августе много, но название всех трех праздников происходит от имени Иисуса Христа - Спаситель (сокращенно Спас), которое предсказывал архангел Гавриил во время Благовещения. И как чествовать эти большие праздника - очень личное дело каждого. Пусть святятся меды, яблоки, другие дары огородов и полей! Пекутся пироги, поминаются те, кто отошел за предел, звучат искренние молитвы. Как благодарность небесам и как просьба благословения. Светлых праздников!

ru.espreso.tv


Смотрите также